Игорь, 50 - 24 марта 2014 11:21

Ну що мiж нами? Ти мовчиш похмуро.

Мiж нами нiч, неначе вража рать,

Це я тобi наврочила тортури

Любить мене, бажать, але не мать.



За ту сльозу, що на снiги упала,

I пропекла, i розтопила снiг.

За те стебло, що з снiгу проростало

I замерзало бiля наших нiг.



За ту зорю на чорнiм небосхилi,

Що нам свiтила у рiздвяну нiч.

За тi слова, за тi слова безсилi:

"Поклич мене, i я прийду поклич."



За ту жебрацьку, за ту жорстку дорогу,

Де кожен крок лиша в душi тавро,

Що вiд твого порога i до мого

I вiд мого порога до твого.



Ну що мiж нами? Ти мовчиш похмуро.

Мiж нами нiч, неначе вража рать,

Це я тобi наврочила тортури

Любить мене, бажать, але не мать.



Людмила Скирда

• 
• 
•