Ростислав, 34 - 28 ноября 2014 13:10

Навiщо зривати колосся ,коли ти не прагнеш з`iсти хлiба . Для чого пити воду , коли ти не спраглий. Чому ми прагнемо осудити когось, коли самi , не вартi й мiдного гроша. Чому в просторах сьогодення ми шукаемо щось, щось , що е гiрше нiж ми можемо для себе знайти. А знайшовши добре , вiдштовхуемо його. Чому ми робимо вибiр в ту чи iншу сторону, а потiм жалкуемо про це. В кожного е своя мета i не обчислиш ii у цифрах. Книги це добре- вони дають знання, знайомлять нас з життям iнших, з iх долями. Та вибiр ми повиннi зробити самi i це е життева правда. I ронiя в тому , що коли зробивши невiрний крок доля дае негаразди для того , щоб вiдштовхнути вiд помилки, але бувае запiзно.