Інформація з фронтів. Мама сушить, дрелює, вибирає, рве . Вишні/черешні/малину/огірки і взагалі, все , що до рук потрапляє.
Риндя перетворився у дракона і на всіх гавкає. Абонент Ганка то з"являється в мережі , то зникає. Матеріалізується лише з кимсь (Лесею, Машею, Катьою, Лізою і т.д. , імена на будь-який смак).
Через ці матеріалізації Риндя і став драконом, бо ніяк не второпає, хто ці діти? Що вони роблять у його хаті ?
- Тьотю, а хто мої сестри ? - вкотре перепитує Ганка.
- Не знаю, це ти у бабусі запитай.
Глибокі історично-етнографічні дослідження, проведені мамою, встановили , що Ліза, Катя і одна з Маш - Ганчині сестри. У п’ятих. А по- вашому, це не родичі?
А от Леся, Марина, і друга Маша - тут ще не з’ясовано. Я підозрюю, що вони теж Ганчині сестри. В сьомих, наприклад. Відчувається спорідненість душ, особливо, коли Ганка допомагає Лесі корови заганяти. Чи вишні рвати. Я нагадую, що в нашій садибі теж можна вишні рвати. Але Ганка відмахується, нема часу!
- Ти чому не сказала, що йдеш до Лесі ? - влаштовую виховну бесіду.
- Я сказала, - обурюється Ганка.
- Коли ?
- Я сказала, що йду гуляти !
" Нє іщі мєня, пожалуйста, я ушла гулять по городу...."
Вечоріє. Ганка чимчикує до хати з незнайомою дівчинкою.
- Це теж Аня ! - врочисто оголошується.
- Яка Аня?, - починає з’ясовувати бабуся.
- Я онука Тоньки Бадьорної , - нова Аня представляє свої вірчі грамоти. І тупотить ногами по сходах. Наверх. В творчу майстерню, магічну кімнату, ігровий майданчик і дитячий садок одночасно.
Знову вечір. Дорослі сидять на ганку і бавляться, вгадуючи, скільки дітей зараз наверху.
- Четверо, - каже мама.
- Мінімум семеро, - стверджую я.
Я ж бачила, як хтось незнайомий ( дочка Надіної сестри з Хуріянівки) прошмигнув наверх через задню веранду.
От, сьома вона чи восьма, - вже не скажу. Важко порахувати, через високу рухливість об"єктів. :)